Перш, ніж скаржитися на своїх дітей, подумаймо про тих, хто не може їх мати, незважаючи на величезне бажання.

Перш, ніж поскаржитися на безлад і бруд у домі, подумаймо про тих, хто живе на вулиці.

Перш, ніж побиватися з приводу відстані, яку належить проїхати, подумаймо про тих, хто проходить її пішки.

Перш, ніж підняти палець і засудити іншого, подумаймо про те, що кожен із нас грішний.

Перш, ніж скаржитися на свою роботу, подумаймо про безробітних, інвалідів і всіх тих, хто мріяв би про наше місце.

Коли ж похмурі думки переслідують нас, посміхнімося і подумаймо: «Я все ще живий і потрібний».

Наше життя - це подарунок!!! Тому навчімося сприймати його, як належне.

Навчімося дякувати Богу за все, що ми маємо в цьому житті.

Джерело: ісус - дорога, істина і життя