У селищі Красне відзначили 130-ту річницю від дня народження Івана Тиктора — видатного українського видавця, громадського діяча, мецената та уродженця Красного, ім’я якого назавжди вписане в історію українського книговидання.

Заходи розпочалися біля пам’ятної стели, встановленої на місці, де колись стояла батьківська хата Івана Тиктора. Саме тут місцеві священнослужителі — отці Володимир Целень та Юрій Толочний — звершили спільну молитву за світлу пам’ять визначного земляка.
Після цього селищний голова Роман Фурда спільно з головою ГО «Братство ветеранів ім. Романа Шухевича» Володимиром Михайлюком поклали квіти до пам’ятної стели, вшанувавши людину, яка своєю працею утверджувала українське слово та національну свідомість.
Продовження заходу відбулося у приміщенні КЗ «Публічна опорна бібліотека ім. Івана Тиктора» — закладі, який гідно носить ім’я славного видавця. Урочистість зібрала представників місцевої влади, науковців, краєзнавців, освітян, бібліотечної спільноти, пластунів, журналістів, видавців, а також родину Івана Тиктора.
Серед почесних гостей була родичка Івана Тиктора — його племінниця Надія Тиктор, доцент кафедри медійних технологій, інформаційної та книжкової справи Інституту поліграфії Національного університету «Львівська політехніка» Ольга Антоник, директор видавництва «Каменяр» Дмитро Сапіга, завідувачка науково-методичного відділу Львівської обласної наукової універсальної бібліотеки Олена Шматько, культурно-громадська діячка, кандидатка філологічних наук, видавниця Юлія Сливка, голова громадської організації «Товариство “Бужани”» Михайло Зозуля, голова станичної пластової старшини «Пласту» у селищі Красне Василь Фтомович разом із пластункою Людмилою Гураш, редактор газети «Воля народу» Микола Іванців, секретар виконавчого комітету та за фахом історик Богдан Глова, начальниця відділу освіти, культури, розвитку туризму, молоді та спорту Олена Ільницька та інші запрошені.

Детальніше: Широ вітаємо всіх шанувальників книги зі світлим святом Трійці та Зеленими святами!

Детальніше: День працівників видавництв, поліграфії і книгорозповсюдження 2026
Сьогодні 5 травня 2026 року ми відзначаємо 126-у річницю від дня народження
ВИДАТНОГО УКРАЇНЦЯ, МИСЛЕННИКА, ІСТОРІОСОФА,
ГЕОПОЛІТИКА, ГРОМАДСЬКОГО ДІЯЧЯ, ЛІКАРЯ,
ПИСЬМЕННИКА, ЛІТЕРАТУРОЗНАВЦЯ
Юрія Липи
(5 травня 1900 - 19 серпня 1944)
«Всеукраїнська трилогія» Юрія Липи:
«Призначення України» (1938), «Чорноморська доктрина» (1940) та «Розподіл Росії» (1941)
* * *
«Призначення України» (1938): Аналіз історичних шляхів України. Він доводив, що ми — окрема цивілізація,
яка не має нічого спільного з «московським месіанством».
«Чорноморська доктрина» (1940): Обґрунтування того, що південний вектор (Чорне море)
є стратегічним для незалежності України.
«Розподіл Росії» (1941): Пророча праця про неминучий розпад імперії та необхідність створення нових держав на її руїнах.
https://www.youtube.com/watch?v=sURiVb1Wu6M
(Фільм Ганни Стоцької "Забуті імена" про Юрія ЛИПУ)
І ПРИЙДЕ ЧАС
І
І прийде час, коли твої учинки
Обернуться й повстануть проти тебе;
Як вояки, зберуться навкруги
І зброєю грозитимуть тобі,
Нагому й безборонному.
А потім
Посходяться ще вчинки-фарисеї
І відчитають лживі обіцянки,
І вимагатимуть, щоб сповнив ти їх;
І прийдуть ще повії по заплату.
Ти всіх приймеш без слова. Тільки станеш
І вислухаєш кпин, погроз і лайок,
І сповнишся гіркотою страшною,
І, очі звівши, скажеш: — Боже, де Ти, де Ти?
І на той жаль бездонний Світло скаже: — Тут.
І на той смуток Світло загориться,
І юрби вчинків, з'єднані у Світлі,
Закаменіють, збліднуть, відійдуть,
І врешті будеш ти із Світлом сам на сам,
Чого був спрагнений ти все життя...
Лишень, відходячи, зупиняться два вчинки,
Найліпший і найгірший, озирнуться й скажуть:
- Так, це була людина, - й відійдуть, обнявшись.
II
О, вийти б несподівано з неволі
Тілесності — на простір, виднокруг,
І буть як вітер і як день у полі...
Радіймо, серце,— ось приходить Друг,
Той Друг, що лагідний, що — в брамі, на сторожі
До світла іншого, де інші квіти, Божі.
III
Пребудь в мені! Все ближче ночі тінь
І тьма — густіша. Боже, вдалечінь
Відходять блага й сили помічні,—
Безпомічному поможи мені!
Наш день малий, він швидко проплива.
І втихне сміх, і слав минуть слова,—
Нехай же змінні загасають дні,
Ти, що — незмінний, о пребудь в мені.
Молю Тебе! Не будь лишень на мить,
А, як до учнів, злинь, щоб говорить.
Як лагода, як визвіл заясній,
Не проминай,— зостань в душі моїй!
З'явись і сповнись мною! Борони
Від страху жить, від труду, що як сни,
Хто ж, як не Ти, підпора й провідник,
Що в сонце й бурю вестиме повік?
Свій хрест подай, як звідси буду йти,
Шлях освіти, верхівлі освіти,
Де рай цвіте, а не чуття земні.
Життя чи смерть,— а Ти пребудь в мені.
Юрій ЛИПА
