видавництво КАМЕНЯР — Софія Караффа-Корбут

Софія Караффа-Корбут
(23 серпня 1924 р — 29 листопада 1996)

Проявила свій талант у багатьох видах і жанрах образотворчого мистецтва:
малярстві, кераміці, станковій
та книжковій графіці, вітражі.

Софі́я-Романа-Роксоляна Петрі́вна Кара́ффа-Ко́рбут (23 серпня 1924, Львів — 29 листопада 1996) — українська художниця-графікеса. Ілюстраторка близько 60 творів українських письменників, які вийшли тиражем понад 6 мільйонів примірників (ілюструвала кожну четверту дитячу книжку, яка виходила в Україні)

Батько, Петро Караффа-Корбут, білорус за національністю, належав до давнього шляхетського роду. Його далекий предок, Павло Караффа з роду венеційських князів, у XIV столітті перейшов до Польщі на службу до короля Владислава Ягайла, а нащадки Павла оселились у Білорусі. Сам батько народився 1887 року і невдовзі, як це було заведено, був зарахований до дворянства рішенням Мінських дворянських зборів, затвердженим потім указом російського Сенату. 1910 року білоруський шляхтич емігрував за кордон, а його родину в Білорусі згодом репресувала радянська влада, націоналізувавши маєтки.

З боку діда Петра Берези краєзнавці виводять родовід із козацьких поселенців, що нібито оселилися в селі Куткір (нині Буський район на Львівщині) після ліквідації Запорізької Січі. В усякому разі, в сільських метричних книгах згадки про Берез є з кінця XVIII століття.

Мати, Марія Петрівна Береза, через родину своєї матері (Анни з Кучинських) була споріднена зі Свєнціцькими (Іларіон Свєнціцький був її двоюрідним братом). Можливо, саме він познайомив батьків Софії Караффи-Корбут.

Мати Софії, Марія Береза, як і її старші сестри Михайлина та Євгенія, закінчила вчительську семінарію, але не змогла знайти місця в школі і виїхала до Франції. За версією Марії Іларіонівни Свєнціцької, дівчина спершу листувалася з Петром Караффою-Корбутом, а потім поїхала до нього. Містечко Сен-Кантен, де мешкало молоде подружжя, відоме ткацькими фабриками: на одній із них, напевно, працював «бюровим урядовцем» (як згодом писала Марія) її чоловік.

Важко сказати, чому Марія повернулась у Галичину, порвавши всі стосунки з чоловіком, а він емігрував до США.

Софія-Романа-Роксоляна Караффа-Корбут народилася у Львові й була охрещена у львівській церкві Петра і Павла. Її хрещеним батьком став земляк матері — видавець Іван Тиктор, а хрещеною мамою — соратниця Івана Франка Стефанія Мазур (мати Кирила Мазура, згодом художника, який жив у Франції).

Дитинство Софія провела в селі Куткір та у Львові.

Закінчивши 1936 року початкову школу, Софія продовжила навчання в жіночій гімназії сестер Василіянок. Проте 1939 року гімназію закрили і вона поїхала до районного міста Стрия, щоб навчатися в середній школі. Проте навчання закінчити не вдалося через початок Другої світової війни. Софія повернулася до Львова і у 1942 році вступила до Державної мистецько-промислової школи. У 1944 році закінчила перший клас Державної технічної фахової школи для будівництва. Навчання було перерване. Продовжилось воно у щойно відкритому Львівському художньо-промисловому училищі (нині коледж ім. Івана Труша). Після його закінчення мистецьку освіту Софія Караффа-Корбут продовжила в Інституті прикладного й декоративного мистецтва на відділі прикладної графіки факультету монументального живопису.

Софія Караффа-Корбут

У 1953 році закінчила Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва, де вчилася у Івана Гуторова, Вітольда Манастирського та Романа Сельського.

Працювала в галузі станкової та книжкової графіки (переважно в техніці ліногравюри), декоративного мистецтва. Однією з найважливіших її робіт є ілюстрований «Кобзар», який вийшов у світ 1967 році. Там вміщені 34 ілюстрації художниці.

Померла 29 листопада 1996 року. Похована на цвинтарі села Куткір. У 2000 на могилі поставили пам'ятник роботи скульптора Івана Микитюка. На чорному мармурі надмогильного пам'ятника зображено Мавку, що тягне руки до неба. З протилежної сторони викарбувано слова художниці: «Я цінності ті марні давно перецінила і знаю: головне в житті є тільки віра, праця, честь та добра пам'ять по тобі, що теж живе недовго…».

матеріали використані зі сторінки Караффа-Корбут Софія Петрівна — Вікіпедія (wikipedia.org)

ПЕРЕЛІК КНИГ, ОФОРМЛЕНИХ СОФІЄЮ КАРАФФОЮ-КОРБУТ

(Уклав Василь Валько)

1.Волощак А., Книш Г. ЗА ГОРАМИ, ЗА ЛІСАМИ: Казка. – Львів: Каменяр, 1961. – 21 000 пр.
2. Петренко М. МАРІЧКА-НЕВЕЛИЧКА. –Львів: Каменяр, 1962. – 58 000 пр.
3. Франко І. ФАРБОВАНИЙ ЛИС. – Львів: Каменяр, 1962. – 39 000 пр.
4. КОЛОМИЙКИ. – Львів: Каменяр, 1962. – 23 500 пр.
5. Козак Є. ГОМІН ВЕРХОВИНИ. – Львів: Каменяр, 1962. – 3 700 пр.
6. Волощак А. ДОВБУШЕВІ СКАРБИ. – Львів: Каменяр, 1963. – 58 000 пр.
7. УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ ЗАГАДКИ. – Львів: Каменяр, 1963. – 58 000 пр.
8. Пригара Марія. БАЙБАК-МАНДРІВНИК. – К.: Веселка, 1964. – 135 000 пр.
9. Глібов Л. ЦЯЦЬКОВАНИЙ ОСЕЛ. – К.: Веселка, 1965. – 110 000 пр.
10. Лисич М. ДРІБУШЕЧКИ. – К.: Веселка, 1965. –150 000 пр.
11. Українка Леся. ДОСВІТНІ ОГНІ. – К.: Веселка, 1965. – 34 000 пр.
12. Вишня О. ЯКБИ МОЯ БАБУСЯ ВСТАЛИ. – К.: Веселка, 1966. – 100 000 пр.
13. Українка Леся. ЛІТО КРАСНЕЄ МИНУЛО. – К.: Веселка, 1966. – 200 000 пр.
14. КАЗКИ: Переклад із шведської. — К.: Веселка, 1966. – 65 000 пр.
15. Малишко А. ПРОМЕТЕЙ. – К.: Дніпро, 1967. – 20 000 пр.
16. Шевченко Т. КОБЗАР. – К.: Дніпро, 1967. – 25 000 пр.
17. Петренко М. СОНЯЧНИЙ ГОДИННИК. –Львів: Каменяр, 1968. – 3 600 пр.
18. Дніпрова Чайка. ДІВЧИНА–ЧАЙКА. – Львів: Каменяр, 1969. –100 000 пр.
19. Лисич М. КАЗКА ПРО БІЛОЧКУ – К.: Веселка, 1969. – 58 000 пр.
20. Пригара Марія. МИХАЙЛИК – ДЖУРА КОЗАЦЬКИЙ. – К.: Веселка, 1969. – 65 000 пр.
21. Українка Леся. ЛІТО КРАСНЕЄ МИНУЛО. – К.: Веселка, 1970. – 400 000 пр.
22. Глібов Л. ЦЯЦЬКОВАНИЙ ОСЕЛ. – К.: Веселка, 1970. –100 000 пр.
23. Малик В. ЧЕРВОНА ТРОЯНДА. – К.. Веселка, 1970. – 50 000 пр.
24. Хоткевич Г. КАМІННА ДУША. – К.: Дніпро, 1970. – 25 000 пр.
25. Караффа-Корбут Софія. ДЕНЬ ЯК МАКІВ ЦВІТ. – К.: Веселка, 1971. – 500 000 пр.
26. Українка Леся. ДОСВІТНІ ОГНІ. – К.: Веселка, 1971. – 50 000 пр.
27. Українка Леся. ЯСНІ САМОЦВІТИ. – К.: Веселка, 1971. – 400 000 пр.
28. Грабовський П. НЕ РАЗ ХОДИЛИ В ДОРОГУ. – К.: Веселка, 1972. – 200 000 пр.
29. Пригара Марія. МИХАЙЛИК – ДЖУРА КОЗАЦЬКИЙ. – К.: Веселка, 1972. – 50 000 пр.
30. Франко І. ЛИС МИКИТА. – Львів: Каменяр, 1972. – 500 000 пр.
31. Іваненко Оксана. КИСЛИЧКА. – К.: Веселка, 1973. – 200 000 пр.
32. Пригара Марія. БАЙБАК–МАНДРІВНИК – К.: Веселка, 1973. – 300 000 пр.
33. Ладижець В. ТРЕМБІТА. – К.: Веселка, 1974. –100 000 пр.
34. Сингаївський П. БІЛІ ЧЕРЕВИЧКИ У ЗИМИ. – К.: Веселка, 1974. –108 000 пр.
35. Українка Леся. ЯСНІ САМОЦВІТИ. – К.: Веселка, 1975. – 300 000 пр.
36. Волощак А. ДОВБУШЕВІ СКАРБИ. – Львів: Каменяр, 1976. – 200 000 пр.
37. Мельник В. ГОСПОДАР ГАЮ. – К.: Веселка, 1976. –125 000 пр.
38. Железняков Є. ХОДИВ ВЕСЕЛО ВІТЕРЕЦЬ. –К.: Веселка, 1976. –125 000 пр.
39. Лучук В. ЧАРІВНИЙ ГЛОБУС. – Львів: Каменяр, 1977. –108 000 пр.
40. Пригара Марія. ВІРШІ. КАЗКИ. – К.: Веселка, 1978. – Т. 1. – 50 000 пр.
41. Пригара Марія. ПОВІСТІ. ОПОВІДАННЯ. – К.: Веселка, 1978. – Т. 2. – 50 000 пр.
42. Підгірянка Марійка. ГРАЙ, БДЖІЛКО. – К.: Веселка, 1978. –100 000 пр.
43. Іваненко Оксана. КИСЛИЧКА. – К.: Веселка, 1978. – 50 000 пр. – Німецькою мовою.
44. Франко І. МАЛИЙ МИРОН – Львів: Каменяр, 1978. – 200 000 пр.
45. Українка Леся. ДОСВІТНІ ВОГНІ. – К.: Веселка, 1978. – 50 000 пр.
46. Українка Леся. ПІСЕНЬКА ВЕСНЯНОЇ ВОДИ. – К.: Веселка, 1979. – 400 000 пр.
47. Іваненко Оксана. КИСЛИЧКА. – К.: Веселка, 1979. –12 000 пр. – Німецькою мовою.
48. Вишенський І. ВИБРАНІ ТВОРИ. – Львів: Каменяр, 1980. – 100 000 пр.
49. Загорулько Б. ЧОРНОГОРА. –Львів: Каменяр, 1980. – Кн. 1. – 30 000 пр.
50. Колодій В. СОНЕТИ. – Львів: Каменяр, 1980. – 5 000 пр.
51. Франко І. ЛИС МИКИТА. – Львів: Каменяр, 1981. – 100 000 пр.
52. Васильченко С. ЧАРІВНА КНИЖКА. –Львів: Каменяр, 1982. – 100 000 пр.
53. Франко І. ЛИС МИКИТА. – Львів: Каменяр, 1982. – 100 000 пр..
54. Бандрівський Д. СВІТЛО І ТІНІ: Повісті. – Львів: Каменяр, 1983. – 15 000 пр.
55. Загорулько Б. ЧОРНОГОРА. – Львів: Каменяр, 1984. – Кн. 2. – 30 000 пр.
56. Васильченко С. ЧАРІВНА КНИЖКА. –Львів: Каменяр, 1988. –130 000 пр.
57. Старицький М. ОСТАННІ ОРЛИ. – Львів: Каменяр, 1990. – 200 000 пр.
58. Петренко М. МАРІЧКА–НЕВЕЛИЧКА. – Львів: Ліга-прес, 2000. – 2 000 пр.
59. Українка Леся. ЛІСОВА ПІСНЯ: Драма-феєрія. – Львів: Місіонер, 2000. – 1 000 пр.
60. Франко І. ІВАН ВИШЕНСЬКИЙ: Поема. – Львів: Каменяр, Місіонер, 2001. – 1 000 пр.
61. Петренко М. МАРІЧКА–НЕВЕЛИЧКА. – Львів: Ліга-прес, 2003. – 500 пр.
62. Пригара Марія. МИХАЙЛИК – ДЖУРА КОЗАЦЬКИЙ. – К.: Веселка, 2004. – 10 000 пр.
63. Франко І. Іван Вишенський: Поема. – Львів: Каменяр, 2005. – 2 000 прим.
64. Українка Леся. Лісова пісня: Драма-феєрія. – К.: Веселка, 2007. – 10 000 прим.
65. Шевченко Т. Кобзар. – Львів: Каменяр, 2011. – 4 000 прим.
66. Шевченко Т. Наймичка: Поема. – Львів: Каменяр, 2014. – 1 000 прим.
67. Франко І. Іван Вишенський: Поема / Пер. польською П. Франка. – Львів: Каменяр, 2016. – 2 000 прим. – (Сер. «Бібліотека слов’янських літератур). – Українською і польською мовами.
68. Франко І . Лис Микита. – Львів: Каменяр, 2017. – 1 000 пр. – (Сер. «Моя Франкіана»).

КНИГИ ПРО СОФІЮ КАРАФФУ-КОРБУТ

1. Думанська Оксана. ГРАФИНЯ З КУТКОРА: Біографічна оповідь з
голосів самовидців. – Львів: Каменяр, 2004. – 127 с: іл. – (Сер. «Особистості»).
2. Думанська Оксана. ГРАФИНЯ З КУТКОРА: Біографічна оповідь з
голосів самовидців. – Львів: Аз-Арт, 2004. – 96 с: іл.
3. Думанська Оксана. ГРАФИНЯ З КУТКОРА: Біографічна оповідь з голосів самовидців. – Львів, 2007. – 126 с: іл.
4. Горинь Богдан. ЛЮБОВ І ТВОРЧІСТЬ СОФІЇ КАРАФФИ-КОРБУТ: Документальний роман-колаж у двох книгах. – Львів: Апріорі, 2013–2015. – Т. 1. – 574 с.: іл.; Т. 2. – 702 с.: іл.
5. Матешук Орися. НЕЗАБУТНЯ СОФІЯ КАРАФФА-КОРБУТ: Кілька пропам’ятних слів про видатну мисткиню. – Львів: Каменяр, 2004. – 63 с: іл.
6. Матешук Орися. НЕЗАБУТНЯ СОФІЯ КАРАФФА-КОРБУТ: Кілька пропам’ятних слів про видатну мисткиню. – Львів: Каменяр, 2013. – 66 с: іл.
7. Горинь Богдан. Графічна Шевченкіана Софії Караффи-Корбут. – К.: Пульсари, 2014. – 191 с.: іл.

"Каменярівські зустрічі №35"
на нашому youtube каналі
Цей випуск присвячений вшануванню видатної української художниці Софії Караффи-Корбут (23 серпня 1924 р — 29 листопада 1996), проявила свій талант у багатьох видах і жанрах образотворчого мистецтва: малярстві, кераміці, станковій та книжковій графіці, вітражі.
Підтримка видавництва "КАМЕНЯР" на книговидання — https://www.kamenyar.com.ua/donate.html

https://www.youtube.com/watch?v=JJKOd-kZvRs

#Каменярівські_Зустрічі #Дмитро_Сапіга

Випадкові книги

Софія Караффа-Корбут