Випадкові книги


Книга Пам’яті Героїв Рудківської громади
0.00 грн.
Горак Роман. Тимофій Бордуляк. Біографія
0.00 грн.

Цікавинки

Невеликі цікаві факти чи історії, що викликають зацікавлення, здивування або усмішку про які Ви могли не знати

Деталі
Категорія: Цікавинки
Перегляди: 82

Іван Микитович Тиктор - біографія
iwan tyktor 00 siteІван Микитович Тиктор
(6 липня 1896, Красне — 26 серпня 1982, Оттава, Канада)

Іван Микитович Тиктор (6 липня 1896, Красне — 26 серпня 1982, Оттава, Канада) — український видавець, редактор, журналіст, громадський діяч, учасник Українських січових стрільців та Української Галицької Армії. Він був засновником видавничого концерну «Українська Преса», який у міжвоєнний період став найбільшим українським приватним видавничим підприємством у Галичині.

   Походження та родинне середовище

Іван Микитович Тиктор народився 6 липня 1896 року в селі Красне Золочівського повіту Королівства Галичини і Володимирії (нині селище Красне Золочівського району Львівської області). На той час Галичина входила до складу Австро-Угорської монархії і була одним із найважливіших осередків українського національного відродження. Саме тут наприкінці XIX століття активно розвивалися українське шкільництво, кооперативний рух, товариства «Просвіта», «Сільський господар» та інші громадські організації, які формували національну свідомість українців.

Батьками майбутнього видавця були Микита Тиктор і Наталія Тиктор. Родина належала до працьовитого селянства й користувалася повагою серед односельців. Вона жила власною працею, приділяючи значну увагу освіті дітей, господарській дисципліні та моральним цінностям. Саме сімейне виховання заклало в Івана такі риси характеру, як працьовитість, ощадливість, наполегливість і відповідальність, які згодом стали визначальними у його підприємницькій та видавничій діяльності.

Дитячі роки Івана припали на період швидкого розвитку українського національного життя в Галичині. Село Красне знаходилося на важливому залізничному сполученні між Львовом і Бродами, що сприяло поширенню преси, книжок і суспільно-політичних ідей. У місцевому культурному середовищі діяли читальні товариства «Просвіта», які були центрами освіти для українського населення. Саме через них молодий Іван ще змалку знайомився з українською літературою, історією та публіцистикою.

Деталі
Категорія: Цікавинки
Перегляди: 15
Наші предки вірили, що кожне дерево має свою енергетику і може впливати на добробут, здоров'я та атмосферу в оселі. Саме тому до вибору рослин для подвір'я ставилися дуже уважно. 
Верба
За прикметами, вербу не рекомендували висаджувати біля самого будинку. Вважалося, що це дерево пов'язане зі смутком і може притягувати в дім сльози та негаразди. Водночас вербу традиційно садили біля водойм або за межами двору.

Деталі
Категорія: Цікавинки
Перегляди: 23

Як уберегти себе від спеки

Літня спека приносить не лише сонячний настрій, а й серйозні ризики для здоров'я. Висока температура повітря може призвести до перегрівання організму, теплового виснаження або навіть теплового удару. Особливо уважними до свого самопочуття мають бути діти, люди похилого віку, вагітні жінки, а також ті, хто страждає на серцево-судинні чи хронічні захворювання.

Щоб безпечно пережити спекотні дні, варто дотримуватися кількох простих, але дуже важливих правил.

Пийте достатньо води

У спеку організм швидко втрачає рідину через потовиділення. Саме тому необхідно регулярно пити чисту воду, навіть якщо не відчуваєте сильної спраги. Дорослій людині в середньому рекомендується споживати близько 2–3 літрів рідини на добу, а під час фізичних навантажень або за дуже високої температури — ще більше.
Водночас варто обмежити солодкі газовані напої, міцну каву та алкоголь, адже вони можуть сприяти зневодненню організму.

Уникайте сонця в години найбільшої спеки

Найнебезпечніший період — приблизно з 11:00 до 16:00. Саме в цей час сонячне випромінювання є найінтенсивнішим. Якщо є можливість, краще залишатися у прохолодному приміщенні або в затінку. Роботи на городі, спортивні тренування та інші фізичні навантаження бажано перенести на ранкові або вечірні години.

Деталі
Категорія: Цікавинки
Перегляди: 673
Цікаві факти про львівську кавову культуру:

Львів — кавова столиця України! ☕

1. Перша кава у Львові. За легендою, у XVII ст. саме львів’янин Юрій-Кульчицький, який відкрив першу кав’ярню у Відні після турецької облоги, привіз традицію кавування до Європи. Львів’яни вважають його "своїм кавовим героєм".

2. Найстаріша кав’ярня. У Львові одна з перших кав’ярень з’явилася ще у XVIII ст. — у центрі міста. Відтоді кавові заклади стали невіддільною частиною міської культури.

3. Кавові фестивалі. Щороку у Львові проходять кавові фесьтвалі — свято кави з ярмарками, дегустаціями. Це найбільший кавовий фестиваль в Україні.

Деталі
Категорія: Цікавинки
Перегляди: 627
Львівська погода відома своїми примхами та несподіванками. Ось кілька цікавих фактів:

Цікаві факти про львівську погоду

1. Чотири пори року за день. У Львові дуже часто можна побачити дощ, сонце, вітер і навіть град протягом одного дня. Через близькість Карпат погода тут змінюється швидко.

2. Дощова столиця України. Львів — одне з найбільш дощових міст України. Тут випадає близько 750–800 мм опадів на рік, а дощові дні трапляються частіше, ніж сонячні.

  1. Іван Мазепа цікаві факти
  2. З усіх напоїв Тарас Шевченко надавав перевагу чаю
  3. Тарас Шевченко. Маловідомі факти
  4. Леся УКРАЇНКА. Цікаві факти про Лесю УКРАЇНКУ. Невідомі та історичні