Відчув своє призначення прислужитися Україні
Минуло 80 років з дня загибелі від рук енкаведистів визначного публіциста, поета, лікаря, патріота Юрія Липи. Впродовж 45 років від того трагічного серпня, в умовах перебування під гнітом московської диктатури, представники старшого покоління жителів Яворівщини зберігали пам'ять про Великого українця, таємно доглядали за його могилою. А напередодні проголошення незалежності нашої держави очевидці розкрили правду про життя і смерть славного сина України і молодому поколінню. Тож з кінця вісімдесятих років минулого століття наш край віддає почесті Юрію Липі за його жертовність для рідної землі.
Серед численних пам'ятних заходів, які щороку у травні (День народження) та серпні (місяць смерті) проходять у Бунові, Іваниках, Яворові, Новояворівську, також і традиційні Липівські читання, які зініціював Благодійний фонд «Призначення» імені Ю. Липи. Ось і нещодавно ім'я історіо-софа було на устах учасників конференції під назвою «Ча-сопростір Юрія Липи: минуле і сучасне», яку організували спільно з фондом працівники Новояворівської бібліотеки.

Розпочала зустріч із шанувальниками постаті нашого краянина директорка КЗ «Публічна бібліотека» Новояворівської міської ради Іванна Барилюк. Відтак слово взяла голова БФ «Призначення» імені Ю. Липи, лікар-офтальмолог Галина Шипка, яка ознайомила присутніх з раннім періодом життя майбутнього мислителя. Властиво, цінність Липівських читань є не тільки в тому, щоб доносити людям й нині актуальні праці, вшановувати пам'ять відданого борця за волю України... Але й у тому, що група однодумців, продовжуючи дослідження життєвого шляху патріота, доносить до громадськості нові досі невідомі факти.
Отож і Галина Олександрівна розповіла про деякі з них. Зокрема, було виявлено підтвердження, що Юрій народився не в м. Одесі (так досі вважали), а в с. Старі Сан-жари на Полтавщині у родині священика. Хресним батьком був Іван Липа, який згодом усиновив малого. Вже як до лікаря за допомогою до доктора Липи свого часу зверталися Іван Франко, Володимир Самійленко, Осип Маковей... Шлюб Юрію та Галині Заха-рієсевич давав митрополит Андрей Шептицький. А чому з Варшави родина Липів приїхала саме на Яворівщину? Тому, що тут проживав дядько дружини Галини...

Сьогодні 80-ті роковини від дня трагічної смерті,
ВИДАТНОГО УКРАЇНЦЯ, МИСЛЕННИКА, ІСТОРІОСОФА,
ГЕОПОЛІТИКА, ГРОМАДСЬКОГО ДІЯЧЯ, ЛІКАРЯ,
ПИСЬМЕННИКА, ЛІТЕРАТУРОЗНАВЦЯ
Юрія ЛИПИ
Доктор філософських наук, професор Олег Гринів слушно зауважив: 
«Життя Юрія Липи підтверджує соборність наших земель.
Уродженець Полтавщини Георгій Геращенко з одинадцяти літ жив у Одесі,
в роки національно-визвольних змагань боровся за волю України в Кам’янці-Подільському,
а загинув як лікар УПА на галицькій землі».

„Вони прийдуть до тебе, вступлять до твоєї хати,
обіцятимуть тобі різні вольності, і одного тобі не дадуть
— право самостійно володіти твоєю землею, великою Україною.
А пізнаєш ти їх лише по тому, що вони будуть говорити до тебе не твоєю,
а московською мовою.“
 Юрій Липа

Юрій Липа
(5 травня 1900 - 19 серпня 1944)

ВИДАТНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ
МИСЛЕННИК,
ІСТОРІОСОФ,
ГЕОПОЛІТИК,
ГРОМАДСЬКИЙ ДІЯЧ,
ЛІКАР,
ПИСЬМЕННИК,
ЛІТЕРАТУРОЗНАВЕЦЬ

Марта ЛИПА–ГУМЕНЕЦЬКА про Юрія Липу

Через два тижні Липи перебираються з Бунова на хутір Іваники. Ближче до лісу, на поміч своїм хлопцям, що воювали тоді за волю України, під їх охорону.
Був уже серпень, Спаса. В свято вся сім’я була в саду господаря Степана Кобилецького, в якого зупинилися на постій.
Раптом на вигоні, недалеко від саду, появилась бричка з військовими. Під’їхали ближче. Було їх четверо: два офіцери й два солдати совєтської армії. Вийшли з брички й попрямували в сад. Підійшли до Юрія Липи з коротким наказом: «Собірайся, ти нам нужен как врач». «Куди ви його забираєте?» – спитала переполохана мама Галина. Один з офіцерів відповів: «Не бойся, даю тебе чєстноє слово савєтскаво афіцера, што через два часа твой муж будєт здєсь». Отаке воно «савєтскоє чєстноє слово»: татуся рідного ми більше не бачили.

Марта ЛИПА–ГУМЕНЕЦЬКА про Юрія Липу

У той сам час Євген Маланюк малював Україну як безсилу бранку, яку на кожному роздоріжжі ґвалтував хижацький наїзник. Україна Донцова була «бестією без голови». Оптиміст Липа хотів збудити національну гордість».
При заснуванні «Танка» в Юрія Липи були великі й райдужні надії. «Пані Наталю! – пише він 1929 року в листі до Лівицької. – Певне, Ви дістали картку про засновання «Танка» (назва Маланюка) – групи націоналістів-літераторів. Літератур. Н. Вістник, можливо, що упаде, – тоді нехай не думають большевики і всяка большещанствующа дрянь, що нема на них міцного п’ястука. В кожному разі, як не журнал, то збірник повинні ми видати...»

До 80-ти річчя пам'яті Юрія ЛИПИ
Видавництво "КАМЕНЯР" випустило нову книгу:
Баран Володимир. Юрій Липа: думки крізь час (доповнена реальність)
Баран Володимир. Юрій Липа: думки крізь час (доповнена реальність): До 80-річчя трагічної загибелі видатного українського мисленника: [Текст] / Володимир Баран. - Львів: Каменяр, 2024. - 19 с. - (Серія «Акценти»). ISBN 978-966-607-702-9     
Баран Володимир. Юрій Липа: думки крізь час (доповнена реальність): До 80-річчя трагічної загибелі видатного українського мисленника: [Текст] / Володимир Баран. - Львів: Каменяр, 2024. - 19 с.- (Серія «Акценти»).
ISBN 978-966-607-702-9