Людська душа, як дерево гіллясте... (вірш Юрія Липи)Людська душа, як дерево гіллясте, як дерево гіллясте при дорозі. І з вихором дорожнім прилітають і осідають біси на деревах.
Вісь (вірш Юрія Липи)Міг твій прадід розорювать плугом І Південь, і Північ В одну розпросторену ниву. Міг твій прадід все змести вороже, Загарбати і здвигнуть цю землю.
Бог і непримиримість (вірш Юрія Липи)Ми – Нація, сузір'я міліонів, Ми – серце воль, ми – буйна кузня сили, Що розсипає блиски, що як громи-стріли, І думці не догнать тих громів-перегонів, – Ми – Нація, сузір'я міліонів!
Україно (вірш Юрія Липи)Україно, рівнино жорстокого бою і слави, Мов надхненне знамено, сколихане в сонце, угору, Краю знаків зловісних і віщих, таємних і дивних, О, прокляття моє богорівне, прокляття простору!