Людська душа, як дерево гіллясте...
(вірш Юрія Липи)
Людська душа, як дерево гіллясте,
як дерево гіллясте при дорозі.
І з вихором дорожнім прилітають
і осідають біси на деревах.

Голос забитого
(вірш Юрія Липи)
Вознесіте знамено
Святого , великого краю!
Говорить серце натхненно,
Говорить серце: "Я знаю!

Вісь
(вірш Юрія Липи)
Міг твій прадід розорювать плугом
І Південь, і Північ
В одну розпросторену ниву.
Міг твій прадід все змести вороже,
Загарбати і здвигнуть цю землю.

Бог і непримиримість
(вірш Юрія Липи)
Ми – Нація, сузір'я міліонів,
Ми – серце воль, ми – буйна кузня сили,
Що розсипає блиски, що як громи-стріли,
І думці не догнать тих громів-перегонів, –
Ми – Нація, сузір'я міліонів!

Україно
(вірш Юрія Липи)
Україно, рівнино жорстокого бою і слави,
Мов надхненне знамено, сколихане в сонце, угору,
Краю знаків зловісних і віщих, таємних і дивних,
О, прокляття моє богорівне, прокляття простору!

Дочірні категорії