Львів (вірш Юрія Липи)Могутен став він на земному лоні І, повен пихи, голову підніс; На степ подільський, буковинський ліс Зорять Копця зіниці ясні й сонні; Юр молитовно звів свої долоні, В сильветах веж церковних біль завис, Бо в місті пишному поломаний є кріс, У місті Льва – забави вітрогонні…
Од одного царства несчисленного (вірш Юрія Липи)Од одного царства несчисленного До другого царства незміренного Міст дугою зіп’явся; На одному кінці лев уклався, На другому – діти з смолоскипами, І течуть тіні ріками Через міст.
Тюрми і голод (вірш Юрія Липи)Тюрми і голод, нещастя, убивства й помори Шли нам, Найвищий, бичуй нас, — нам певне потреба Раз покоритися волі небес і молитись, Раз у нужденність тілесности вчутись і впасти,
Все буде відомо (вірш Юрія Липи)Все буде відомо,— даремно ховаєш нужденність Бажань похітливих, думок без сумління і страхи, Все станеться явним,— даремно втікаєш від себе У видумку мрій, сорокатий каптан для безумців.