Випадкові книги



ОСТАННЄ МІСЦЕ

Пекло було вже майже заповнене, однак перед його брамою очікувало ще багато грішників. Дияволу не залишалося жодного іншого виходу, як заблокувати двері.

Він вийшов до кандидатів на вхід і промовив до них: «Залишилося тільки одне місце, і, ясна річ, його може зайняти тільки той з вас, хто був найбільшим грішником».

Потім запитав: «Може, серед присутніх є професійний убивця, чи то кілер?». Не почувши ствердної відповіді, він був змушений розпочати іспит усіх грішників, які стояли в черзі. Погляд Диявола зупинився на одному з них, якому дотепер якось вдавалося залишатися поза його увагою.

«А ти що скоїв?» - запитав Диявол.

 

«Нічого. Я порядний чоловік і опинився тут випадково».

«Це неможливо. Ти мусив у чомусь провинитися».

«Кажу правду, - заперечував схвильований чоловік, - я завжди старався бути якнайдалі від гріха. Я бачив, як одні кривдили інших, але сам не брав у цьому участи. Бачив дітей, які вмирали з голоду, яких продавали, а найслабших трактували як сміття. Я був свідком того, як люди чинили свинства і звинувачували в цьому одне одного. Тільки я був вільний від спокус і не робив нічого. Ніколи».

«Таки ніколи? - недовірливо перепитав Диявол. - Але справді бачив усе це на власні очі?».

«Достеменно так».

«І справді жодного разу нічого не зробив?» - повторив своє запитання Диявол. «Анічогісінько».

Диявол вдоволено посміхнувся: «Заходь, приятелю! Останнє місце - твоє!».

Один святий, ідучи містом, побачив дівчинку в лахмітті; вона просила милостиню.

«Господи, чому Ти таке допускаєш? Зроби щось, прошу Тебе», -звернувся до Бога святий.

А ввечері в телевізійних новинах він переглядав репортажі про те, як люди вбивають одне одного, бачив очі вмираючих дітей, їх виснажені голодом тіла.

І знову заволав до Бога: «Господи, подивися, скільки лиха! Зроби щось!».

Уночі святий почув голос Господа: «Я вже щось зробив: Я створив тебе».

Бруно ФЕРРЕРО