УКРАЇНСЬКА АФОРИСТИКА
Юрій ЛИПА
Щоб мати авторитет – треба мати силу!
Українські герої – це висловники туги і праці багатьох поколінь.
Будь приготовлений до власної історії!
Найвищий вислів влади – це отаман, коли ж він є й господарем душ, – це батько.
Злу акцію ще можна скерувати на добре, брак акції дасть тільки зле.
Ми – нація, сузір’я мільйонів, ми – серце воль, ми – буйна кузня сили.
Добре виконувати та добре наказувати – однаково важне в обличчі справи. Хто не вміє
одного – не вміє й другого.
Це ж така нормальна річ – визначати свій край за середину світу.
Свій світ – мірило, критерій для інших світів.
Одиниця тоді лишень чогось варта, коли висловлює хоч трохи духу своєї збірноти.
Власна раса є джерелом, і мірилом, і правом.
Ви чуєте ці кулі, це народ промовляє.
Засади, взяті від чужинців і не достосовані до української психології й традиції, стають не засадами, а засудами.
Для українців найголовніший меридіан світу – це той, що проходить через Україну.
Кожен народ складається із щоденних виявів активності і мовчазності.
Нема ніяких так званих об’єктивних перешкод до вивищення і утвердження нового великого народу, який мав поразку.
Вся історія людства – це боротьба держав віри з державами сумніву – в ім’я перемоги віри.
Як можна інакше дивитися на світ, як не з нутра власної нації?
Власний терен, власна місія і почування нехіті до чужих – ось що є найважливіше в окресленні слова “нація”.
Призначення України є тільки в ній самій, її доля є в її людях.
В обличчі Держави людина має таку вартість, яку має ідея, висловлена в ній.
Мало мати догідні путі, ще треба мати відповідний характер, щоб використати ті путі.
Зв’язок з минулим є підставою віри в будуччину і запорукою перемоги будівничих ідеалу національного.
Єдина доцільна дорога для української одиниці до висловлення себе й розвою є лишень в українській духовності.
Тільки віра вища
І чеснота в будові
Вирве душу з грища
І правду – з крові.
Чин хвалить не людина.
Там, де є українці, там завжди є мистецтво.
Історія нашого духу і крові – то історія наших провідників, нашої еліти.
Хто може дати право українцям? Воно в них самих.
Безнадійним є бунт одиниці, що не хоче прийняти расових традицій.
Коли тепер існує втеча від України, то вона має характер втечі в хаос, в істерію одиниць.
Велика ціль – річ більша від людини.
Каже кров: з’єднаю! Каже любов: пробачу! Каже віра: веду!
В серці кожного українця повинна бути його почуттєва Україна, заселена постатями і почуваннями.
Все, що рідне, то – рідне, вороже – ворожим зостане, йди без вагань і без схибу і вдар там, де треба.
Большевизм не розпочав нічого, чого б не провадив або не пробував впровадити царизм.
Єсть тільки довічна боротьба за власне “я” і “Я” моєї раси…
Слинна перспектива – “з ворогом по правді жить”.
Ім’я будуччини – чин, хто спинився – той служить тьмі, хто в поході – звитяжить він.
А що ж є більше понад віру?
Пам’ятай, коли треба, шапку здійми, коли треба, дукатом дзенькни, а коли, то й на шаблю гостру зоприся.
Найсолодшою смертю є смерть за Отчизну. Вона ж дає зміст життя.
Доцільне господарювання кров’ю – це є перша прикмета державності...
Людину визволити – велика річ, нарід – свята!
Втеча від суспільного життя – це зменшення себе.
Місія письменника в суспільстві – провідництво.
Все є доцільне, що служить силі українського орга-нізму.
Тільки доцільність фізичного збереження раси може бути підставою розуміння державності.
Мова ніколи не створиться бюрократією.
Погляд зсередини свого національного “Я” – це єдиний шлях, яким можна вискочити з провінційності.
Вільна Україна буде не після звільнення Києва, а після знищення Москви, як столиці російської наддержави.
Сила є аргументом, але змістом України є справедливість.
Шукай у власних глибинах.
Вигнанцем може себе почувати українець і в самім осередку України.
Провідник – це той, хто узнає в кожному зі своїх підвладних “дитину”, “сина”.
Брат ворога – не брат є козакові.
Найважливіші здобутки людства зростали й зростатимуть в українській расі.
Одне святе є в світі – кров людей хоробрих,
Одні живуть могили – вірних Батьківщині!
джерело - http://ukrlife.org/main/afor/lypa.html