Юрій ЛИПА | Іван Липа | Галина Захарясевич-Липа — Про Юрія Липу, його життя, творчість та його родину


Юрій Липа (5 травня 1900 - 19 серпня 1944)Юрій Липа
(5 травня 1900 - 19 серпня 1944)

ВИДАТНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МИСЛЕННИК, ІСТОРІОСОФ, ГЕОПОЛІТИК,
ГРОМАДСЬКИЙ ДІЯЧ, ЛІКАР, ПИСЬМЕННИК, ЛІТЕРАТУРОЗНАВЕЦЬ
 

5 травня 2026 року 126-та річниця з дня народження Юрія ЛИПИ
24 лютого 2026 року 161-та річниця з дня народження Івана ЛИПИ
(батько Юрія ЛИПИ)

Проєкт — Юрій ЛИПА — РОКИ ПАМ'ЯТІ ЧИ ... БЕЗПАМ’ЯТСТВА?.

Це масштабний просвітницький та видавничий проєкт, ініційований видавництвом «Каменяр» у 2024 році. Проєкт приурочений дослідженню спадщини та пам'яті видатного українського геополітика, мислителя, письменника, лікаря та ідеолога українського націоналізму Юрія Івановича Липи.

Основна мета ініціативи актуалізувати багату спадщину мислителя та з'ясувати, наскільки сучасне суспільство й держава засвоїли його уроки державництва, чи не поглинає нас історичне «БЕЗПАМ’ЯТСТВО».

В умовах повномасштабного вторгнення Росії дилема «ПАМ’ЯТІ ЧИ БЕЗПАМ’ЯТСТВА» навколо постаті Юрія Липи набуває екзистенційного значення для України та українців. Якщо раніше його ідеї вважали «радикальними» або суто теоретичними, то сьогодні вони стали практичною інструкцією для виживання та перемоги України. Війна остаточно довела точність його геополітичних і соціокультурних прогнозів.


В цьому блозі видавництво "КАМЕНЯР" публікує статті 
Про Юрія Липу, його життя та творчість.
Про Івана Липа - батька Юрія Липи, його життя та творчість.
Про Галину Захарясевич-Липу - дружину Юрія Липи, її життя та творчість.
Батькові
(вірш Юрія Липи)

І
Шляхотнеє чоло мойого Батька
Укрийте поцілунками троянд
І в рученьки його вкладіте берла
Од трьох світів, сотворених суквітно:
Золотохвильних, теплих нив південних,
Високих гір, блакитноверхих гір,
І моря, моря, що буяє вічно...
II
В моїй країні пишній,
Мій Батеньку, творіте службу Божу,
З життям людським довічно будьте злиті!

У цім селі
(вірш Юрія Липи)

У цім селі останній, темний дім —
Самотний, мов на краю світа.

Шоса не спинена селом малим
Пливе туди, де ніч розкрита.

Осінній день
(вірш Юрія Липи)

Володарю — пора! Було величне літо,
Час затінити сонця дзиґарі
І випустить вітри на ниви ситі.

Хай будуть овочі останні зрілі,
Дай їм ще дві з найгарячіших днин
До повноти заклич, в останній хвилі
Зміни їх солодощі в тяжкоплинність вин.

Посланіє до двох моїх братів
(поема/вірш Юрія Липи)

1
Знаю, ви скажете, браття,
Молодший і ти, старший,
Що чоловік без завзяття —
То чоловік без душі.

Що годі бути суддею
(Або й Богом самим, ще більш!)
І розсипать над землею,
Як благословенство, — вірш,

І наче в світлі розвинуть
Себе, — і так рости!
Ох, чую, — мене покинуть,
Покинуть мене брати!

А я, однак, став би, і ріс би,
І сіяв радість життя
Крізь мури, стіни і призьби
Будив би, грів чуже “я”.

Князь полонений
(поема/вірш Юрія Липи)

1
Господь міцним мене створив
І душу дав нерозділиму;
І вчув я шум весняних нив:
“Звільни вівтар Єрусалиму!”

Лунало в палацах, як ріг:
“Град Божий визволь із полону, —
Там, на розтоці всіх доріг,
Земля прикраситься в корону!”

Де стану, — Божі вістовці
Кладуть у душу слово Боже!
І берло у моїй руці
Вказало далечі ворожі.