Стремяцкас Ігор. Мій Отче…: вірші. – Львів: Каменяр, 2011. – 162 с.: іл. – Обкладинка м’яка. Проникливі духовні вірші сучасного львівського поета лягли в основу нової збірки, наповненої любов’ю до Господа – Творця, Наставника і Провідника кожної людини. З трепетом і непохитною вірою, автор висловлює глибоку вдячність нашому небесному Отцеві за те, що Він не залишає нікого з нас у важкі часи земного життя. Поетичні рядки, запропоновані читачеві, дають силу віднайти себе і всім серцем полюбити Господа – єдину нашу надію – і знайти шлях до праведного існування, що перейде у життя вічне. Замовити книгу

… Ці вірші покликані допомогти добросердечним християнам, просто порядним людям краще зрозуміти Бога, Ісуса Христа, отримати більше знань про світ  - як духовний, так і земний… Сучасне суспільство пропонує нам дуже багато спокус, на жаль, такі християнські риси як моральна чистота, чесність, добро, прощення, співчуття, щирість, бажання допомогти тепер трапляються все рідше  і рідше. Натомість прийшли грошолюбство, лицемірство, блуд, обман, хтивість, корисність, злоба, ненависть, які руйнують підвалини любові і підмінюють справжні цінності на штучні, вигадані речі, що ніколи не працювали на вдосконалення людини, а навпаки, – спричиняли її деградування і неминуче падіння… Тепер настав час, коли кожний з нас має відповідально задуматися, куди він йде – до Бога чи в інший бік  – до сатани. Середини не існує, а є звичайний самообман…

***

Мій Отче, мій Великий Боже,

Колись прийду я на Твій суд;

Ісуса приклад допоможе

Мені не впасти в гріх і блуд.

Коли молюсь я щиросердно,

Його шлях бачу до хреста;

О Боже, як же милосердно

Все, що Ти дав нам для суду!

Веди мене крізь морок ночі

Шляхом небесним до зірок,

Зустріну добрі, ясні очі

Я в тім краю і зроблю крок…

Свій перший крок в духовному обличчі,

Як брат Ісуса і твій вірний син;

Вже голос з неба мене, чую, кличе, –

Ти не один на цілім світі, не один!

Зі мною Ти, Ісусе, – як спаситель,

Я відчуваю ніжний дотик рук;

Твоїх величних рук, мій Покровителю,

Для мене Ти – єдиний справжній друг!

Ти вмер за те, щоб я зміг жити вічно.

Хто б ще для мене це зробив?

І буду я любити Тебе вірно,

Всі почуття Ти кров’ю освітив!

Мій любий Отче, як далеко

До Тебе йти я мушу ще?

Одна дорога є на небо,

Ісус по ній мене веде.

Не відступлю! не стану гордовитим!

Я і без того так багато раз згрішив…

А шлях спасіння є завжди відкритим

Для тих, хто Отця й сина полюбив.