 |
Шевченко Тарас. Кобзар : поезія; з ілюстраціями Софії Караффи-Корбут. – Львів: Каменяр, 2011. – 871 с. : іл. – Оправа + суперобкладинка. У виданні вміщено поетичний доробок геніального українського письменника (1814-1861), що супроводжується ілюстраціями художниці Софії Караффи-Корбут (1924-1996), створеними в середині 1960-х років. Тексти поезії подаються за академічним виданням творів Тараса Шевченка. Софія Караффа-Корбут створила майже сотню ілюстрацій до Шевченкових творів. У 1960-х роках, коли було завершено цикл, це була найновіша графічна Шевченкіана. Однак тільки 34 композиції увійшли до видання «Кобзаря» 1967 р., підготовленого видавництвом «Дніпро». Тверда лінія, яку сповідує мисткиня, творить вертикальний, духовний, а не поземний вектор. Шевченкові герої постають як іконографічні просвітлені лики. Не дивно, що «Кобзар» з ілюстраціями Софії Караффи-Корбут дістав високе визнання на Всесвітній виставці у Канаді. Після цього настало глибоке мовчання щодо цих ілюстрацій на цілі десятиліття, саме це мовчання й прагнемо компенсувати новим виданням «Кобзаря», ілюстрованого Софією Караффою-Корбут. |
Із післяслова мистецтвознавця Богдана Гориня до видання:
…«Кобзар» був і залишається унікальною книгою, яка в різні часи надихала письменників, науковців, композиторів, мистців на дослідження та інтерпретацію геніальних творів українського Пророка – Тараса Шевченка. Якщо б зібрати написані про життєвий та творчий шлях Тараса Шевченка наукові, публіцистичні, прозові та поетичні твори, вони утворили б велику бібліотеку. Сотні художників України зверталися і звертаються до пророчої книги Т. Шевченка, щоб мовою образотворчого мистецтва передати думи, почуття, незламність його духу наступним поколінням. Довідник про мистців, що ілюстрували поетичні твори Шевченка, склав би окрему книгу, а щоб виставити образотворчу Шевченкіану, створену впродовж 150 років, потрібне було б велике музейне приміщення…
... У створеній Софією Караффою-Корбут упродовж восьми років (1961–1968) Шевченкіані зауважуємо кілька яскраво виражених тематично-жанрових груп, серед яких виділяються героїчні історичні постаті, жіночі, дитячі образи, твори соціального спрямування, побутові композиції, до того ж вони існують не ізольовано, а чергуються й переплітаються, творячи органічну цілісність задуму.
Серед тематично-жанрового розмаїття особливе місце займають могутні постаті української історії: Іван Підкова, Максим Залізняк, Гамалія, що стали лейтмотивом її творчості 1960-х років. Це вперше за довгі роки, впродовж яких компартійні органи забороняли «ідеалізувати козацьку історію», в естампах Софії Караффи-Корбут ожила оспівана Шевченком українська минувшина з її безстрашними славними лицарями, виразниками українського національного духу. Твори цього циклу є свідченням того, що мисткиня разом з частиною громадськості, звільненої від страху весняним подихом хрущовської відлиги, була сповнена тугою за героїчним, за відновленням історичної пам’яті, а тому відтворювала й утверджувала у свідомості імена і образи історичних діячів. Це нове прочитання Кобзаря – відповідь на запити часу. Враховуючи мінливі політичні реалії, можна подивляти сміливість і високу національну свідомість художниці, яка творила образи гордих, незламних лицарів, провідників національно-визвольного руху України...