Випадкові книги


Герберт Збіґнєв. Поезії
60.00 грн.
Герберт Збіґнєв. Поезії 3-тє вид.
275.00 грн.

Деталі
Перегляди: 8051
Леся Українка

Леся Українка (справжнє ім'я — Лариса Петрівна Косач, у шлюбі Косач-Квітка; 13 (25) лютого 1871, Новоград-Волинський, Волинська губернія, Російська імперія — 19 липня (1 серпня) 1913, Сурамі, Тифліська губернія, Російська імперія (нині Грузія)) — українська письменниця, перекладачка та культурна діячка, співзасновниця літературного гуртка «Плеяда» та групи Українська соціал-демократія. У сучасній українській традиції входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України.
Писала в жанрах поезії, лірики, епосу, драми, прози, публіцистики, розвинула жанр драматичної поеми в українській літературі. Працювала в галузі фольклористики (наспівала 220 народних мелодій) і активно долучалася до процесів українського жіночого руху та національного відродження.
Серед мистецької спадщини — збірки поезій «На крилах пісень» (1893), «Думи і мрії» (1899), «Відгуки» (1902), поеми «Давня казка» (1893), «Одно слово» (1903), драми-поеми «Кассандра» (1901—1907), «В катакомбах» (1905), «Лісова пісня» (1911), «Камінний господар» (1912), «Бояриня» (1913).

 Походження

Мати, Ольга Петрівна Драгоманова-Косач — дворянка за походженням, поетеса й дитяча письменниця під псевдонімом Олена Пчілка, була активісткою українського жіночого руху, видавала альманах «Перший вінок». Олена Пчілка займалася всебічною освітою, підтримкою творчості та лікуванням Лариси Косач (приватні педагоги, публікації, подорожі), і виховувала доньку сильною людиною без надмірного виявлення почуттів. Слід цієї «paidei» можна знайти в кожному творі «поодинокого мужчини».
Батько, Петро Антонович Косач — дворянин, високоосвічений поміщик, який дуже любив літературу і живопис, дійсний статський радник, повітовий маршалок.
Дядько — Михайло Драгоманов, учений, громадський діяч, перед вимушеною еміграцією до Франції й Болгарії співпрацював з Франком. Формував характер племінниці згідно зі своїми соціалістичними переконаннями, ідеалами служіння батьківщині, які вона переросла, допомагав як літературний критик і фольклорист.
Мала старшого брата Михайла та молодших — Ольгу, Оксану, Миколу та Ізидору Косачів.
Дитячі роки пройшли на Волині: у Новограді-Волинському (1871 — весна 1879), Луцьку (весна 1879 — травень 1882), у селі Колодяжне (з травня 1882), що під Ковелем. У будинку Косачів часто збиралися письменники, художники і музиканти; влаштовували вечори і домашні концерти. Лариса Косач мала винятково сприятливі обставини для шліфування вродженого мистецького хисту.

Деталі
Перегляди: 48
Не боюсь я ні бога, ні біса…
(вірш Івана Франка)
Не боюсь я ні бога, ні біса,
Маю серця гіпотеку чисту;
Не боюся я й вовка із ліса,
Хоч не маю стрілецького хисту.
Не боюсь я царів-держилюдів,
Хоч у них є солдати й гармати;
Не боюсь я людських пересудів,
Що потраплять і душу порвати.

Деталі
Перегляди: 53
Золотий стіл
(переклад Івана Франка)
(старогрецька легенда)

Рибу ловлять рибаки мілетські,
Рибу ловлять на широкім морі;
Що затягнуть невода важкого,
То полов багатий витягають.
Із видців та купців, що стояли
Громадками там на узбережжі,
Хто з цікавості, щоб подивиться,
А хто щоб до влову прикупиться, –
Виступа один вже многолітний,
Нічим серед інших незамітний.
Чемно рибаків поздоровляє,
До них сеє слово промовляє:
«Бог на поміч, рибацька дружино!

Деталі
Перегляди: 68
Я нелюд! Часто, щоб зглушить…
(вірш Івана Франка)
Я нелюд! Часто, щоб зглушить
У серці люту муку,
Я чистий образ твій убить
Здіймав проступну руку.
Я з вулиці болото брав,
Каміння кременисте
І кидав ним у образ твій,
В лице твоє пречисте.

Деталі
Перегляди: 77
Ще не пропало
(вірш Івана Франка)
1

Не раз думка гуляє
По ярах, по долинах,
Гриби в лісі збирає,
Зависа на вершинах,
Дише воздухом чистим,
Смерековим бальзамом,
Грає з сонцем огнистим
Над обваленим трамом,
Грає з мушок роями
Над потоком журливим,
П’є жадними устами
З джерела чисту воду
І вдиха прохолоду
Вдохом довгим, тужливим.

  1. Іван Франко — Військо тіней — вірш
  2. Іван Франко — Наймит — вірш
  3. Іван Франко — Каменярі — вірш
  4. Іван Франко — Беркут — вірш

Іван Керницький

Про Івана Керницького, його життя та творчість

Юрій ЛИПА | Іван Липа | Галина Захарясевич-Липа - Про Юрія Липу, його життя, творчість та його родину


Юрій Липа (5 травня 1900 - 19 серпня 1944)Юрій Липа
(5 травня 1900 - 19 серпня 1944)
ВИДАТНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МИСЛЕННИК, ІСТОРІОСОФ, ГЕОПОЛІТИК,
ГРОМАДСЬКИЙ ДІЯЧ, ЛІКАР, ПИСЬМЕННИК, ЛІТЕРАТУРОЗНАВЕЦЬ 
5 травня 2025 року 125-та річниця з дня народження Юрія ЛИПИ
24 лютого 2025 року 160-та річниця з дня народження Івана ЛИПИ (батько Юрія ЛИПИ)
Юрій ЛИПА - 80 РОКІВ ПАМ'ЯТІ ЧИ ... БЕЗПАМ’ЯТСТВА?..
В цьому блозі видавництво "КАМЕНЯР" публікує статті 
Про Юрія Липу, його життя та творчість.
Про Івана Липа - батька Юрія Липи, його життя та творчість.
Про Галину Захарясевич-Липу - дружину Юрія Липи, її життя та творчість.

Тарас Шевченко

Тарас Шевченко - Про Тараса Шевченка, його життя та творчість

Збіґнєв Герберт

Про Збіґнєва Герберта його життя та творчість

Леся Українка

Про Лесю Українку її життя та творчість

Іван Франко

Про Івана Франка його життя та творчість

Іван Липа


Липа Іван Львович
(літературні псевдоніми — Петро Шелест)
(24 лютого 1865, Керч — 13 листопада 1923, Винники)
Український громадський і політичний діяч,
письменник, за фахом лікар.
Співзасновник таємного товариства «Братство тарасівців».
Український комісар Одеси (1917),
член ЦК Української партії соціалістів-самостійників,
міністр віросповідань УНР (1919).
Борець за незалежність України у ХХ сторіччі.
Батько Юрія Липи.
5 травня 2025 року 125-та річниця з дня народження Юрія ЛИПИ
24 лютого 2025 року 160-та річниця з дня народження Івана ЛИПИ (батько Юрія ЛИПИ)
Юрій ЛИПА - 80 РОКІВ ПАМ'ЯТІ ЧИ ... БЕЗПАМ’ЯТСТВА?..
В цьому блозі видавництво "КАМЕНЯР" публікує статті 
Про Івана Липа - батька Юрія Липи, його життя та творчість.