bez obkladynky

Одноріг Надія. Все на вус мотайте: гумористичні вірші та пісні. – Львів: Каменяр, 2011. – 54 с.:іл. – Обкладинка м’яка.

Ця книжка об’єднала гумористичний та пісенний доробок сучасної поетеси, добре знаної на Миколаївщині, що у Львівській області. Спостережливе око авторки вихоплює із життя наповнені гумором ситуації, а її палка душа виплескує мелодійні пісні,які відображають чисті людські почуття – любов, віру, надію, відданість і чесність…

bez obkladynky

Федун Марія. Ясене,мій сивий козаче…: вірші. – Львів: Каменяр, 2011. – 119 с.: іл. – Обкладинка м’яка.

Нова поетична збірка сучасної авторки зі Львова – барвистий букет, зібраний із почуттів та образів природи. Зі сторінок книжки до читача промовляють тварини, дерева, квіточки,кучеряві небеса… Своєрідною та цікавою є інтимна й патріотична лірика поетеси,її балади та повчальні оповідання для наймолодших.

Композиційно збірки складається із розділів «Віра, надія, любов», «Моя Україна споконвічна», «Мати– свята молитва моя», «Сльози радості», «Мій мрійливий Пегас», «Доброго ранку,друзі!», «Калина сльози розгубила», «Це все, дитино, тобі», «Ночі мої безсонні…», «Скарбничка» (оповідання), «Кучеряві хмари по небу стелились»(балади).

Кукуян Андрій. Ніздрі мого бога: міні-роман; Файли абсурду–2, або Битва прометеїв : повісті. – Львів : Каменяр, 2011. – 195 с. – Обкладинка м’яка.

Кукуян Андрій. Ніздрі мого бога: міні-роман; Файли абсурду–2, або Битва прометеїв : повісті. – Львів : Каменяр, 2011. – 195 с. – Обкладинка м’яка.

 До нової книжки молодого сучасного прозаїка, що проживає в м. Буську на Львівщині, ввійшли модерністський міні-роман «Ніздрі мого бога» та повість «Файли абсурду–2, або Битва прометеїв». Міні-роман – не що інше як данина життю, існуванню, буттю, що у творі передається через орган нюху – ніздрі. Саме ніздрями відрізняється від всіх інших персонажів їхній володар – бог. Саме ніздрі і є тим знаряддям, завдяки якому світ знаходиться біля його ніг. Розставити усі крапки в цій історії допомагає мутант – вірний помічник бога. Герої повісті, що є продовженням попередньої книги автора «Файли абсурду» (2010), живуть в абсурдному світі, який наслідує риси реального. У лабіринтах абсурдної реальності експеримент із свідомістю набуває крайніх форм. 

Із книжки Андрія Кукуяна «Ніздрі мого бога; Файли абсурду–2, або Битва прометеїв»:

…Дуже цікавий є вираз у кримінальному ко­дексі: “із необережності”. Отже, пішли ви одного жовтневого ранку вдвох на полю­вання, щоб трохи постріляти качок, перепелів, в’яхерів, і сталось те, що ти свого напарника ненароком підстрелив так, що йому більше не захотілось жити: я стріляв в качку, а вцілив туди, де не варто було стріляти, браунінг, падлюка, під­вів – більше його на полювання не візьму. Ну так, все ніби-то правильно, все ж із необереж­ності.

Ільків Ольга. У тенетах двох «закриток» : поезія; Упоряд. : О. Ільків, А. Бойко, О. Цимбала. – Львів : Каменяр, 2011. – 183 с. : іл. (з аудіо диском пісень на слова авторки). – Оправа.

Ільків Ольга. У тенетах двох «закриток»: поезія; Упоряд.: О. Ільків, А. Бойко, О. Цимбала. – Львів: Каменяр, 2011. – 183 с.: іл. (з аудіо диском пісень на слова авторки). – Оправа.

Ця збірка представляє поетичну творчість видатної постаті визвольних змагань, зв’язкової Головного командувача УПА Романа Шухевича – Ольги Ільків. Нелегкі випробування випали на долю цієї мужньої жінки: боротьба у підпіллі, допити, вироки, жорстокі Владімірскій і Алєксандровскій централи… та Ольга Ільків не здалася, бо в підмогу Господь послав їй поетичний талант – муза рятувала у «закритках», нашіптуючи у важкі тюремні будні прекрасні вірші й пісні. Основою видання став тюремний зошит, що містить глибокоідейні та ліричні пісні, полум’яні заклики до друзів, ніжну інтимну лірику, окремі цикли, присвячені улюбленим дітям, мальовничій українській природі.

Із книжки Ольги Ільків «У тенетах двох закриток»:

Шевченко Тарас. Кобзар : поезія; з ілюстраціями Софії Караффи-Корбут. – Львів : Каменяр, 2011. – 871 с. : іл.  – Оправа + суперобкладинка.

Шевченко Тарас. Кобзар : поезія; з ілюстраціями Софії Караффи-Корбут. – Львів: Каменяр, 2011. – 871 с. : іл.  – Оправа + суперобкладинка.

 У виданні вміщено поетичний доробок геніального українського письменника (1814-1861), що супроводжується ілюстраціями художниці Софії Караффи-Корбут (1924-1996), створеними в середині 1960-х років. Тексти поезії подаються за академічним виданням творів Тараса Шевченка.

Софія Караффа-Корбут створила майже сотню ілюстрацій до Шевченкових творів. У 1960-х роках, коли було завершено цикл, це була найновіша графічна Шевченкіана. Однак тільки 34 композиції увійшли до видання «Кобзаря» 1967 р., підготовленого видавництвом «Дніпро». Тверда лінія, яку сповідує мисткиня, творить вертикальний, духовний, а не поземний вектор. Шевченкові герої постають як іконографічні просвітлені лики. Не дивно, що «Кобзар» з ілюстраціями Софії Караффи-Корбут дістав високе визнання на Всесвітній виставці у Канаді. Після цього настало глибоке мовчання щодо цих ілюстрацій на цілі десятиліття, саме це мовчання й прагнемо компенсувати новим виданням «Кобзаря», ілюстрованого Софією Караффою-Корбут.

Із післяслова мистецтвознавця Богдана Гориня до видання:

…«Кобзар» був і залишається унікальною книгою, яка в різні часи надихала письменників, науковців, композиторів, мистців на дослідження та інтерпретацію геніальних творів  українського Пророка – Тараса Шевченка. Якщо б зібрати написані про життєвий та творчий шлях Тараса Шевченка наукові, публіцистичні, прозові та поетичні твори, вони утворили б велику бібліотеку. Сотні художників України зверталися і звертаються до пророчої книги Т. Шевченка, щоб мовою образотворчого мистецтва передати думи, почуття, незламність його духу наступним поколінням. Довідник про мистців, що ілюстрували поетичні твори Шевченка, склав би окрему книгу, а щоб виставити образотворчу Шевченкіану, створену впродовж 150 років, потрібне було б велике музейне приміщення…

... У створеній Софією Караффою-Корбут упродовж восьми років (1961–1968) Шевченкіані зауважуємо кілька яскраво виражених тематично-жанрових груп, серед яких виділяються героїчні історичні постаті, жіночі, дитячі образи, твори соціального спрямування, побутові композиції, до того ж вони існують не ізольовано, а чергуються й переплітаються, творячи органічну цілісність задуму.

Підлипний Валентин. Хтось мовчав, а хтось нявчав: вірші. – Львів: Каменяр, 2011. – 38 с.: іл.  – Обкладинка м’яка.

Підлипний Валентин. Хтось мовчав, а хтось нявчав: вірші. – Львів: Каменяр, 2011. – 38 с.: іл.  – Обкладинка м’яка.

 У новій збірці сучасного поета, що проживає на Рівненщині вміло переплітається ліричне й реалістичне. Автор, засобами художнього слова, відтворює перед читачем невеселі сторони життя, скупого на казкові персонажі й прекрасні поривання, але напрочуд щедрого на гостроактуальні суспільно-політичні колізії, які часто змушують задуматись й переоцінити своє існування.

Із книжки Валентина Підлипного «Хтось мовчав, а хтось нявчав»:

***

Роки злітають чорним птахом

І вже по комусь кряче крук,

І доля стелиться вже прахом…

І мовчимо! Ні стук, ні грюк…

З могил від пращурів Великих

Повсюди стогін і прокльон

До мовчазних, сліпих, безликих,

Згасивши у серцях вогонь, –

Пісні Ніни, Володимира і Станіслава Ольшевських  [Ноти]: з репертуару родинного ансамблю / Упоряд. Володимира і Станіслава Ольшевських; худож. оформл. А. Марковської

Пісні Ніни, Володимира і Станіслава Ольшевських [Ноти]: з репертуару родинного ансамблю / Упоряд. Володимира і Станіслава Ольшевських; худож. оформл. А. Марковської. – Львів: Каменяр, 2011. – 142 с.: іл., ноти. – Польськ. і укр.

У виданні вміщено пісні Ніни, Володимира і Станіслава Ольшевських на слова видатної польської письменниці Марії Конопницької. Тексти пісень подаються мовою оригіналу і в перекладі українською, здійсненому відомою поетесою і перекладачкою Ярославою Павлюк.  

Узюма Володимир. Пісні Ліліт : вірші. – Львів : Каменяр, 2011. – 127 с. : іл. – Оправа. – (Рос. мовою).

Узюма Володимир. Пісні Ліліт: вірші. – Львів: Каменяр, 2011. – 127 с. : іл. – Оправа. – (Рос. мовою).

Вірші Володимира Узюма – це ностальгія за ліричною поезією, яка майже щезла в хаосі сучасних літературних течій. Поет принципово не експериментує зі словом, не веде пошуків нових форм і стилів – він відданий класичній Музі.

Із книжки Володимира Узюма «Пісні Ліліт»:

Песнь Лилит

– Полюбить тебя?

– Полюби.

Если будешь томим ночами.

И во сна моего глуби

Ты пройдешься любви лучами.

И до сна моего высот

Долетишь на волшебных крыльях,

Чуть коснешься небес красот,

Припорошенных звездной пылью.

– Что сказать тебе?

– Прошепчи

То, куда унесут нас кони.

Тихо-тихо, как воск свечи

Оплываем в мои ладони.

Тихо-тихо, как белый снег

Покрывает печально землю.

Как слезинки хрустальной бег.

А иначе я не приемлю.