Випадкові книги
- Деталі
- Перегляди: 1411
20 серпня 2025 року минає 81 річниця з дня мученицької смерті Юрія Липи — видатного Українського мисленника, історіософа, геополітика, громадського діяча, письменника, поета, публіциста, лікаря та політичного діяча. Він належав до тих, хто у найважчі часи XX століття відстоював право України на свободу, культуру та духовну самобутність. Його наукові праці, літературні твори, а також медична практична та військова діяльність стали уособленням боротьби інтелекту з поневоленням.
Юрій Липа
(5 травня 1900 - 19 серпня 1944)
Юрій Липа (1900–1944) залишив яскравий слід у літературі та громадському житті України. Автор численних поетичних збірок, оповідань та новел, романи, історичних есеїв і політичних та історіософських трактатів, він поєднував у своїй творчості глибокий патріотизм із високою культурою слова. Його наукові та публіцистичні праці — «Призначення України», «Чорноморська доктрина», «Розподіл Росії» — стали дороговказами для поколінь борців за незалежність України.
Він належав до тих, хто не просто вірив у незалежну Україну, а науково обґрунтовував її історичну неминучість і працював над нею щоденно. Його ідеї несли не лише віру, але й чітке стратегічне бачення держави нового типу — на основі українських національних вартостей, сили, честі, духу.
19 серпня 1944 року Юрій Липа був заарештований органами НКВС, а вже наступного дня, 20 серпня — по-звірячому закатований у селі Шутова на Львівщині. Юрій Липа загинув, не зрадивши своїх переконань та свого народу.
Цього дня ми схиляємо голови перед пам’яттю Людини, яка віддала своє життя за Україну. Ми згадуємо не тільки про трагічну смерть, але й про блискучу інтелектуальну спадщину, яку він залишив нащадкам.
Детальніше: 20 серпня 2025 року минає 81 річниця з дня мученицької загибелі Юрія Липи
- Деталі
- Перегляди: 977
(вірш Юрія Липи)
Заквітчана у білий цвіт магнолій,
На дні долин зелених Яйли голубої,
Вона заслухалася лагідної волі
Пінистої, грайливої, морської,
І гомін п’є, питаючися потай:
- Деталі
- Перегляди: 908
(вірш Юрія Липи)
О чашо ніжности, безсмертная Полтаво,
О чашо радощів, зеленострунна пісне,
Ти — скерцо фарб, як пестощі первісні,
Ти — промениста прадідівська славо:
Гаї, гаї твої біжать у співнім танці,
І в селах вітер славить — шелевіє
Твоїх дівчат виспівливі сап’янці,
І погляд усміхнений, і загнуті вії.
- Деталі
- Перегляди: 976
(вірш Юрія Липи)
1
Порохом Україна взялася,
Чорна коло гармати стоїть
(Не говоріте теорій, бо теорія продалася.
Не говоріте нічого: слова — то вороги!),
І коло Неї люде в подертій одежі.
Коло Неї — босі полки,
Що боронять останні межі,
Що моляться тільки їй!
- Деталі
- Перегляди: 961
(М. Білінському)
(вірш Юрія Липи)
Хоч я умер, беззвучні сі рядки
Хай сповнить зміст могутній, многоцвітний,
Що з ним життя моє вливається в твоє.
- Деталі
- Перегляди: 877
(вірш Юрія Липи)
Націє, народжена з огня,
Націє великая, молись, —
Яснозбройний Юрій, як колись,
Осідлав могутнього коня;
Мов лавина біла поплила,
Гуркіт скель ляка малі серця,
Розбігається отрутна мла
Від проміння дивного лиця;
- Деталі
- Перегляди: 856
(вірш Юрія Липи)
Консул Корнелій Клеменс рік: “Я хочу,
щоб кожний із рабів моїх свій труд
дістав приділений на схильність і охоту;
лиш, що охоче робим, робим добре.
Людина на фальшивім місці — півлюдини,
Гончар найліпший — кепський є городник”.
Свої об’їздом землі оглядавши,
раз він узрів раба, що серед куп каміння
незграбно, безпорадний, працював на шосі;
б’ючи непевно молотом великим,
нівечив раз у раз скривавленії пальці.
- Деталі
- Перегляди: 934
(вірш Юрія Липи)
ВАСИЛИСК
(Василиск подібний до крилатого
дракона, одним своїм поглядом
убиває їдовитих плазунів. Він має на
голові діядему і світить білим
світлом, як розгнівається.
З середньовічних бестіаріїв)
Собі за знак я вибрав василиска:
Над стягами — його жорстокий зів,
І, сповнений отрутою князів,
Горить мій василиск у пітьмі бойовиска.