Сьогодні 5 травня 2025 року ми відзначаємо 125-у річницю від дня народження
ВИДАТНОГО УКРАЇНЦЯ, МИСЛЕННИКА, ІСТОРІОСОФА,
ГЕОПОЛІТИКА, ГРОМАДСЬКОГО ДІЯЧЯ, ЛІКАРЯ,
ПИСЬМЕННИКА, ЛІТЕРАТУРОЗНАВЦЯ
Юрія Липи

Юрій Липа
(5 травня 1900 - 19 серпня 1944) 


https://www.youtube.com/watch?v=sURiVb1Wu6M

(Фільм Ганни Стоцької "Забуті імена" про Юрія ЛИПУ)


видавництво "КАМЕНЯР" вшановало пам'ять Юрія Липи в селі Бунів Яворівського району на Львівщині,
де він похований на місцевому кладовищі.

Виноградник
(вірш Юрія Липи)
Побачив видиво я. День сірів і в нім
З тисячолітніх соків лози виноградні
Препишні кетяги зродили в цілім полю.

Почув я голос: «То — вітчизни ґрона,
То — найбагатші жнива, що зросли з любови,
У дозріванню пишнім мислі, чину й літ».

Побачив видиво я. Всі на чорних конях
Безжалісні їздці один за одним гнали
І, наче в помсті, тратували стиглий сад.

І страх мене вгорнув. Вони ж топтали жнива
Свойого краю й крови, і були свої це
З тавром скажености, і страху, і зневіри.

І прийде час
(вірш Юрія Липи)
І
І прийде час, коли твої учинки
Обернуться й повстануть проти тебе;
Як вояки, зберуться навкруги
І зброєю грозитимуть тобі,
Нагому й безборонному.
А потім
Посходяться ще вчинки-фарисеї
І відчитають лживі обіцянки,
І вимагатимуть, щоб сповнив ти їх;
І прийдуть ще повії по заплату.
Ти всіх приймеш без слова. Тільки станеш
І вислухаєш кпин, погроз і лайок,
І сповнишся гіркотою страшною,
І, очі звівши, скажеш: — Боже, де Ти, де Ти?
І на той жаль бездонний Світло скаже: — Тут.
І на той смуток Світло загориться,
І юрби вчинків, з’єднані у Світлі,
Закаменіють, збліднуть, відійдуть,
І врешті будеш ти із Світлом сам на сам,
Чого був спрагнений ти все життя…
Лишень, відходячи, зупиняться два вчинки,
Найліпший і найгірший, озирнуться й скажуть:
— Так, це була людина,— й відійдуть, обнявшись.

Вино тарантулів
(вірш Юрія Липи, збірка "Вірую" (1938 рік)
В солончаках понурого Сивашу,
В Херсонських прибережжях, чи в Криму
В глибоких норах павуки жорстокі,
Тарантули, ховаються, ждучи
Живої здобичі, щоб затруїть на смерть.

На долі й на горі
(Вірш Юрія Липи)
Чи ти не думав часом, — як на долі
Ти, мов хробак, що в’ється, б’єшся в пітьмі
Незаспокоєних, щоденних прагнень,
Там, на горі, там над тобою стали

ВІЙНА
(Вірш Юрія Липи 1930 рік)
1
Розвивайтесь, луки,
Ви, гори і долини,
Благословляють вас руки
Господа України!
В огні і терпінню –
Села, міста і ниви;
І не буде спасіння
Тому, хто зрадливий!
Бог спалить, розмече –
За несповнене слово,
О ти, гострий мече,
МУЖНІСТЬ
(Вірш Юрія Липи) 

Коли на себе збоку глянуть можеш
І знаєш добре, як собою кинуть,
Як трапити і — взяти (без уваги
На похвалу, чи кпини),— ти є муж.
І то час мужности, то не — юнацтво,
Не видиво, не танці і не примха.
Нова доба тепер є, тільки дійсність.
Як ти готовий був,— діяй тепер!

(Вірш Юрія Липи)
Юрій Липа
(5 травня 1900 - 19 серпня 1944)

ВИДАТНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МИСЛЕННИК, ІСТОРІОСОФ,
ГЕОПОЛІТИК, ГРОМАДСЬКИЙ ДІЯЧ, ЛІКАР,
ПИСЬМЕННИК, ЛІТЕРАТУРОЗНАВЕЦЬ

В нашому магазині Ви можете придбати виданні
видавництвом "КАМЕНЯР" книги Юрія Липи та його батька Івана Липу

У межах проголошеного на Львівщині 2025 року роком видатних особистостей, серед яких Іван та Юрій Липи, 5 березня, у Мостиськах відбулися заходи, присвячені вшануванню Юрія Липи – визначного громадсько-політичного діяча, письменника, літературознавця, лікаря та борця за незалежність України.
Захід організовано Яворівська районна державна адміністрація спільно з Благодійним Фондом "Призначення"імені Юрія Липи, Всеукраїнським державним видавництвом "Каменяр" при сприянні гуманітарного управління Мостиської міської ради та Центру професійного розвитку педагогічних працівників.
Для школярів Мостиського ліцею №2 було проведено “Липівський урок”, під час якого учні відкрили для себе багатогранну постать Юрія Липи – одного з будівничих української державності.
А для педагогічної спільноти філологів Мостиської та Шегинівської громад відбулися “Липівські студії”, де обговорювали значущість ідей Юрія Липи для сучасності та їхню роль у формуванні української ідентичності.