Випадкові книги
- Деталі
- Перегляди: 48
- Деталі
- Перегляди: 48
ВИДАТНОГО УКРАЇНЦЯ, МИСЛЕННИКА, ІСТОРІОСОФА,
ГЕОПОЛІТИКА, ГРОМАДСЬКОГО ДІЯЧЯ, ЛІКАРЯ,
ПИСЬМЕННИКА, ЛІТЕРАТУРОЗНАВЦЯ
Юрія ЛИПИ
Доктор філософських наук, професор Олег Гринів слушно зауважив:
«Життя Юрія Липи підтверджує соборність наших земель.
Уродженець Полтавщини Георгій Геращенко з одинадцяти літ жив у Одесі,
в роки національно-визвольних змагань боровся за волю України в Кам’янці-Подільському,
а загинув як лікар УПА на галицькій землі».
„Вони прийдуть до тебе, вступлять до твоєї хати,
обіцятимуть тобі різні вольності, і одного тобі не дадуть
— право самостійно володіти твоєю землею, великою Україною.
А пізнаєш ти їх лише по тому, що вони будуть говорити до тебе не твоєю,
а московською мовою.“
Юрій Липа
(5 травня 1900 - 19 серпня 1944)
ВИДАТНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ
МИСЛЕННИК,
ІСТОРІОСОФ,
ГЕОПОЛІТИК,
ГРОМАДСЬКИЙ ДІЯЧ,
ЛІКАР,
ПИСЬМЕННИК,
ЛІТЕРАТУРОЗНАВЕЦЬ
- Деталі
- Перегляди: 45
Через два тижні Липи перебираються з Бунова на хутір Іваники. Ближче до лісу, на поміч своїм хлопцям, що воювали тоді за волю України, під їх охорону.
Був уже серпень, Спаса. В свято вся сім’я була в саду господаря Степана Кобилецького, в якого зупинилися на постій.
Раптом на вигоні, недалеко від саду, появилась бричка з військовими. Під’їхали ближче. Було їх четверо: два офіцери й два солдати совєтської армії. Вийшли з брички й попрямували в сад. Підійшли до Юрія Липи з коротким наказом: «Собірайся, ти нам нужен как врач». «Куди ви його забираєте?» – спитала переполохана мама Галина. Один з офіцерів відповів: «Не бойся, даю тебе чєстноє слово савєтскаво афіцера, што через два часа твой муж будєт здєсь». Отаке воно «савєтскоє чєстноє слово»: татуся рідного ми більше не бачили.
- Деталі
- Перегляди: 60
У той сам час Євген Маланюк малював Україну як безсилу бранку, яку на кожному роздоріжжі ґвалтував хижацький наїзник. Україна Донцова була «бестією без голови». Оптиміст Липа хотів збудити національну гордість».
При заснуванні «Танка» в Юрія Липи були великі й райдужні надії. «Пані Наталю! – пише він 1929 року в листі до Лівицької. – Певне, Ви дістали картку про засновання «Танка» (назва Маланюка) – групи націоналістів-літераторів. Літератур. Н. Вістник, можливо, що упаде, – тоді нехай не думають большевики і всяка большещанствующа дрянь, що нема на них міцного п’ястука. В кожному разі, як не журнал, то збірник повинні ми видати...»
- Деталі
- Перегляди: 77
Видавництво "КАМЕНЯР" випустило нову книгу:
Баран Володимир. Юрій Липа: думки крізь час (доповнена реальність)
![Баран Володимир. Юрій Липа: думки крізь час (доповнена реальність): До 80-річчя трагічної загибелі видатного українського мисленника: [Текст] / Володимир Баран. - Львів: Каменяр, 2024. - 19 с. - (Серія «Акценти»). ISBN 978-966-607-702-9](/images/Obkladynky/2024/Baran-00.jpg)
- Деталі
- Перегляди: 66
Побачив світ 6-тий том із зібрання творів Юрія ЛИПИ,
який вміщає його історіософську працю "Чорноморська доктрина"
Ватість:
Оправа, шитий блок 200 грн.
обкладинка, клеєний блок 180 грн.
Приймаються попереднє замовлення.
Відправлення книг розпочнеться із 10 вересня 2024 року
- Деталі
- Перегляди: 43
Корпорація «Чорноморе» мала два статути: один – явний, культурноосвітницький, другий – таємний, що мав за мету, завдання – виховання української еліти, керівників майбутньої Української держави, дипломатів. Була ще одна ділянка діяльності організації «Чорноморе» – це видавнича діяльність. Її видавнича спілка мала назву: «Український Чорноморський інститут», згодом – «Український океанічний і суходольний інститут». Про видання цих інституцій схвально обізвався митрополит Андрей Шептицький, в одному з листів до Юрія Липи (від 29.12.1942 р.) він пише: «...Добре, що можу до найщирішої подяки долучити для Вас і для Чорноморського інституту щирі побажання на Новий рік і Різдвяні свята. Дякую Вам і за те, що відновили давнє знайомство, перерване вже трилітньою війною...»
- Деталі
- Перегляди: 54
Восени 1918 року у Кам’янці на Поділлі відкрито перший Український державний університет на чолі з ректором проф. Іваном Огієнком. Туди поступає вчитись восени 1919 року Юрій Липа. Провчився він на юридичному факультеті два семестри, був одночасно й редактором університетського журналу «Нова думка». В той час у Кам’янці разом з урядом УНР перебуває Іван Липа. Згодом батько й син разом з урядом емігрують до Тарнова (Польща). Сім’я Липів – мама Марія Липа, бабуся Анна Липа – залишились в Одесі. Бабуся Анна померла в Одесі в 1921 році, мати – вчителька народної школи, філолог, авторка граматики української мови, що так і не була видана за радянських часів, любляча Юрасева мати Марія Липа, вірна подруга й помічник свого чоловіка, – померла в Одесі від менінгіту в 1935 році, не побачивши більше сина й чоловіка.