Сьогодні 5 травня 2023 ми відзначаємо 123-ю річницю від дня народження
ВИДАТНОГО УКРАЇНЦЯ, МИСЛЕННИКА, ІСТОРІОСОФА,
ГЕОПОЛІТИКА, ГРОМАДСЬКОГО ДІЯЧЯ, ЛІКАРЯ,
ПИСЬМЕННИКА, ЛІТЕРАТУРОЗНАВЦЯ
Юрія Липи

Юрій ЛИПА
(5 травня 1900 - 19 серпня 1944) 
про Юрія Липу (біографія)  

"Каменярівські зустрічі №11" 
на нашому youtube каналі 
Цей випуск присвячений вшануванню пам'яті видатного Українського мисленника, історіософа, геополітика, громадянського діяча, лікаря, письменника та літературознавця — Юрія ЛИПИ (5 травня 1900 року — 19 серпня 1944 року). Вшанування уродин Івана Франка (27 серпня 1856 року — 28 травня 1916 року), та представлення наших видань.
Підтримка видавництва "КАМЕНЯР" на книговидання —https://www.kamenyar.com.ua/donate.html

https://www.youtube.com/watch?v=uzJ7ZTN_jLk


#Каменярівські_Зустрічі  #Дмитро_Сапіга  #Юрій_Липа

Юрій Липа
Юрій Липа
(5 травня 1900 - 19 серпня 1944)

ВИДАТНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ
МИСЛЕННИК,
ІСТОРІОСОФ,
ГЕОПОЛІТИК,
ГРОМАДСЬКИЙ ДІЯЧ,
ЛІКАР,
ПИСЬМЕННИК,
ЛІТЕРАТУРОЗНАВЕЦЬ

Єдина правда, що є, це дивитись у себе, бути самим собою, ставати самим собою...

Як можна інакше дивитися на світ - як не з нутра власної раси? Божеським законом є відчувати своє власне я, свою родину, і цілий свій Рід - найвищим...

Юрій ЛИПА

Апостолом новітнього українства назвали Юрія Липу його друг і перший його бібліограф Лев Биковський, а відтак

упорядники книжки спогадів про нього Юлія та Петро Кіндратовичі. І це твердження справедливо прикладається

до героїчного життя видатного Українця.

Біографія

Колись, дурною головою…
(вірш Тараса Шевченка)
Колись, дурною головою,
Я думав, – горенько зо мною!
Як доведеться в світі жить?
Людей і Господа хвалить?

Ми заспівали, розійшлись…
(вірш Тараса Шевченка)
Ми заспівали, розійшлись
Без сльоз і без розмови.
Чи зійдемося ж знову?
Чи заспіваємо коли?
А може, й те… Та де? Якими?
І заспіваємо яку?
Не тут, і певне, не такими!
І заспіваєм не таку!

Думи мої… 
(вірш Тараса Шевченка)

Думи мої, думи мої,
Лихо мені з вами!
Нащо стали на папері
Сумними рядами?..
Чом вас вітер не розвіяв
В степу, як пилину?
Чом вас лихо не приспало,
Як свою дитину?..
Бо вас лихо на світ на сміх породило,
Поливали сльози… Чом не затопили,
Не винесли в море, не розмили в полі?
Не питали б люди, що в мене болить,
Не питали б, за що проклинаю долю,
Чого нужу світом? «Нічого робить», –
Не сказали б на сміх…
Квіти мої, діти!

Москалева криниця
(поема Тараса Шевченка)
– Не варт, єй-богу, жить на світі!..
– То йди топись! – А жінка! Діти?
Ото ж то, бачиш, не бреши!
А сядь лишень та напиши
Оцю бувальщину… То, може,
Інако скажете, небоже.
Пиши отак: було
Село.
Та щоб не лізти на чужину,
Пиши: у нас на Україні.
А в тім селі вдова жила,
А у вдови дочка була
І син-семиліток.
Добро, мавши діток
У розкоші, хвалиш Бога…

Розрита могила
(вірш Тараса Шевченка)
Світе тихий, краю милий,
Моя Україно,
За що тебе сплюндровано,
За що, мамо, гинеш?
Чи ти рано до схід сонця
Богу не молилась,
Чи ти діточок непевних
Звичаю не вчила?
«Молилася, турбувалась,
День і ніч не спала,
Малих діток доглядала,
Звичаю навчала.